«Світ, який вважає мистецтво та інженерію розділеними, не сприймає світ як єдине ціле». Сер Едмунд Геппольд
Підприємець, учитель і, перш за все, інженерний геній – ось ті якості, які притаманні серу Едмунду Геппольду. Мало хто знає, але саме він був одним з найбільших інженерів-конструкторів XXI століття. Завдяки винятковій здатності поєднувати інженерні принципи з архітектурною естетикою, робота Геппольда сформувала культові споруди в усьому світі. Він працював над визначними будівлями, такими як: «The Sydney Opera House», «The Centre Pompidou» в Парижі (Центр національного мистецтва та культури Жоржа-Помпіду), а також іншими знаковими будівлями у світі. Далі на ileeds.
Інноваційний підхід сера Едмунда Геппольда до структурного проєктування здійснив революцію в галузі інженерії та залишив вагомий слід у світі архітектури. У нашому матеріалі ми розкриємо трохи глибше унікальну особистість сера Едмунда Геппольда, його життя, досягнення та залишену неоціненну спадщину.
Родина, дитинство, навчання та улюблені заняття майбутнього генія
Едмунд (Тед) Геппольд народився 8 листопада 1930 року в місті Лідс. Його батько, Френк Геппольд, був професором біохімії в Університеті Лідса, мав ступінь магістра, доктора філософії та доктора наук. Мати – Маргарет Геппольд, була економістом у сфері житлового будівництва та входила до кола засновників Асоціації молодіжних хостелів, яка прийняла багатьох біженців на початку Другої світової війни. Його батьки були активними членами Релігійного товариства друзів і Лейбористської партії в Лідсі. У 1930-х роках, коли Тед був маленьким хлопчиком, Маргарет Геппольд брала активну участь у масштабній кампанії з розчищення нетрів у Лідсі, одним з результатів якої було будівництво «Quarry Hill Flats». Житло отримало понад 500 родин. Ці події мали великий вплив на розвиток у Теда почуття соціальної відповідальності, і це явно спонукало його до створення багатьох визначних робіт.
Спочатку юний Едмунд навчався в Leeds Grammar School, але згодом батьки відправили його до приватної Bootham School, що у місті Йорк. Причиною зміни школи стала відмова хлопця приєднатися до тренувального корпусу, який фінансувала армія, оскільки він був пацифістом.
У 1949 році Тед Геппольд став студентом геологічного факультету Університету Лідса. Бувши квакером, молодий юнак відмовився від військової служби з особистих переконань. Натомість Теда відправили працювати в Міністерство сільського господарства та рибальства, де він неабияк зацікавився будівництвом. Через рік Едмунд добровільно побудував фундамент великої переносної теплиці. Невдовзі будівельна компанія «Sir Robert McAlpine and Son» запропонувала завзятому юнаку посаду молодшого інженера.
Тед Геппольд повернувся до Університету Лідса в 1954 році, але продовжив навчатися на факультеті цивільної інженерії замість факультету геології. У 1958 році він здобув ступінь бакалавра з відзнакою за спеціальністю «Будівництво». Після навчання молодий спеціаліст поїхав вивчати сучасну архітектурну інженерію до Фінляндії, Швеції та Данії.
Перші роботи Едмунда Геппольда
Молодий юнак розпочав свою професійну кар’єру в компанії відомого фінського архітектора Алвара Аалто в Гельсінкі. Згодом Тед приєднався до інноваційної інженерної компанії «Ove Arup and Partners». Саме в той час в їх лондонському офісі тривала структурна робота над проєктами: «The Sydney Opera House» Йорна Утзона та «The Coventry Cathedral» Безіла Спенса. У «Ove Arup and Partners» молодого фахівця оточувала неймовірна команда професіоналів, яка працювала над блискучими проєктами, відмінно поєднуючи техніку та архітектуру. Як молодий інженер, Тед отримав цінний досвід, коли працював над кабелями для стабілізації масивного скляного екрана в «The Coventry Cathedral». Крім того, він одночасно вивчав архітектуру в Regent Street Polytechnic у вечірній час.
З 1956 по 1961 рік Геппольд переїхав до Сполучених Штатів, де провів два роки з нью-йоркськими консультантами «Severud, Elstad і Kruger». Більшість його робіт були зосереджені на бетонних житлових будинках. Повернувшись до Лондону, влаштувався до вже знайомої компанії «Ove Arup and Partners», де продовжував робити значний внесок і формувати майбутнє інженерної практики. Згодом очолював один зі структурних підрозділів «Structures 3». Під керівництвом Теда цей підрозділ отримав репутацію виробництва незвичайних та оригінальних конструкцій. Мабуть, найвидатнішою будівлею з цієї групи був «Beaubourg» у Парижі, який невдовзі перейменували на «The Centre Pompidou». Завдяки ініціативності, винахідливості та енергійності Теда Геппольда дані проєкти зі схематичного оформлення втілилися у справжні витвори архітектури.
Важливо зазначити, що Едмунд Геппольд був одним з тих поодиноких інженерів, яким подобалося, коли архітектори експериментували зі структурою. Для роботи він завжди обирав найскладніші проєкти, це було своєрідним викликом для нього. Проте кінцевим результатом були задоволені усі, і в першу чергу Тед Геппольд.
Крім того, був ще один цікавий і дуже важливий проєкт. Бібліотека у Вест-Норвуді займала особливе місце в житті Теда, оскільки саме там відбулося весілля після його одруження з Евелін Метьюз у 1967 році.
Викладацька діяльність та створення «Buro Happold»
У 1976 році Університет Бата запропонував Теду очолювати кафедру будівельної інженерії. Крім того, він став керівником Школи архітектури та інженерії. Серед студентів професор став шалено популярний.
Незабаром, 1 травня 1976 року, Едмунд разом з іншими співробітниками з «Ove Arup and Partners» заснували нову інженерну практику «Buro Happold» зі старшими партнерами Яном Лідлом і Майклом Діксоном. Головною метою Теда була побудова бізнесу, який би залучав найкращих інженерів і створював найкращі робочі умови.
«Buro Happold» – багатопрофільна інженерно-консультаційна компанія, яка надає широкий спектр проєктних і консультаційних інженерних послуг. Дана компанія допомагає створювати прекрасні будівлі та середовища. І не лише тут, у Баті, а й у всьому світі. Їх команди брали участь у видатних проєктах: «London 2012 Olympic Stadium» (Лондон), «Riverside Museum» (Глазго), «XRL High Speed Rail Terminus» (Гонконгська експрес-залізниця), «National September 11 Memorial Museum Pavilion» (Нью-Йорк), «The Louvre Museum» (Абу-Дабі), «Copernicus Science Centre» (Варшава).
Компанія завжди вирішує складні інженерні завдання в рамках різноманітних проєктів, від знакових будівель до великомасштабної інфраструктури. Дуже багато проєктів над якими працювала компанія «Buro Happold» отримали нагороди. Головний принцип «Buro Happold» полягає в тому, що гарний дизайн є результатом синергії між архітектурою та інженерією.
Понад 3000 співробітників і понад 100 партнерів активно функціонують у 37 місцях у Великобританії, Європі, США, Індії, Гонконгу та на Близькому Сході. Завдяки майже 50-річному досвіду вони створили неперевершену репутацію, надаючи креативні, ціннісні рішення на благо людей, місць і планети.
Спадщина сера Едмунда Геппольда
«The Happold Foundation» – це незалежна зареєстрована благодійна організація, яка підтримує та розвиває освітні дослідження, тренінги в будівельній галузі, інженерному проєктуванні та технологіях. Фонд був заснований сером Тедом Геппольдом та партнерами-засновниками «Buro Happold» у 1995 році.
Щороку Фонд спонсорує кілька студентів, які вступають на останній курс магістратури та мають намір продовжити професійну кар’єру в галузі планування, проєктування та розвитку природного середовища. Успішні вчені з усього світу отримають стипендію в розмірі 1200 фунтів. Крім того, вони отримують унікальну можливість протягом восьми тижнів попрактикуватися в одному з офісів «Buro Happold».
У «The Happold Foundation» наголошують, який величезний внесок може зробити інженерна справа в усіх сферах суспільства. Саме тому вони створюють спільноту талановитих людей, які допоможуть організувати краще майбутнє для кожного з нас.
Активний спосіб життя, напружена інтенсивна робота виснажила колись енергійного і дуже жвавого сера Едмунда Геппольда. Геній помер у 1996 році, у віці 65 років. Його рідні, друзі та колеги досі згадують Теда – відданий, енергійний, харизматичний і він так щиро любив цей світ і людей… Він назавжди залишив свій слід в інженерній професії. Проте також йому вдалося найскладніше – він збагатив життя тих, хто його знав, завдяки своїй любові, щирості, великодушності та надзвичайності свого інтелекту.