Психологія – це наука, яка вивчає людські душі. Психологи відкривають завісу ваших думок, стереотипів, комплексів та допомагають пізнати себе справжніх, побороти симптоми депресії, тривоги. Психологи надзвичайно поширені у сучасному суспільстві, адже люди все частіше звертаються до таких спеціалістів. Сьогодні ми поговоримо про Алана Беддлі, який є не лише британським психологом, а й розробником трикомпонентної моделі робочої пам’яті, професором психології в Йоркському університеті. Докладніше про життя та діяльність професора Беддлі читайте на сторінках сайту ileeds.info.
Освіта та юність
Майбутній психолог народився у місті Лідс у 1934 році. Алан поїхав зі свого рідного міста, аби здобути освіту в Університетському коледжі Лондона. Він ще в юності вирішив вивчати психологію. Далі було навчання в Принстонському університеті, де наш земляк здобув ступінь магістра на факультеті психології Принстонського університету. Далі був ступінь доктора філософії в Кембридзькому університеті.
У 1999 році Алану Беддлі було надано звання почесного доктора Ессексського університету. А вже через рік це ж звання отримав у Плімутському університеті. У 2019 році нашому земляку надано звання почесного доктора Бристольського університету.
До слова, Беддлі у Кембриджі знайомиться з Гіларі Енн Уайт. Пара одружується й у них народжується двоє синів.
Що відомо про кар’єру та дослідження
Наш земляк став відомим тим, що у 1974 році розробив впливову модель робочої пам’яті. Модель робочої пам’яті Беддлі доводить, що в людському організмі існує кілька сховищ короткочасної пам’яті та система, яка маніпулює вмістом цих сховищ. Беддлі зазначає, що його модель має три компоненти, а у 2000 році психолог додав ще четвертий компонент. Згідно з моделлю робочої пам’яті Беддлі люди запам’ятовують більше коротких слів у текстах, ніж довгих.
Також психолог співпрацював з Барбарою Вілсон. Спільно було проведено кілька досліджень амнезії та пам’яті. У результаті вони дійшли висновку, що короткочасна і довготривала пам’ять не є однією системою. Виявляється, що пацієнти з амнезією мали нормальну короткочасну пам’ять, проте у них були проблеми з довгостроковою пам’яттю.
Вплив глибини та тиску води на спритність водолаза – ще одне дослідження Беддлі. Наш земляк також вивчав вплив температури та як пам’ять працює на суші та під водою.
Потрібно відзначити, що Алан Беддлі з 1974 по 1997 роки обіймав посаду очільника Відділу пізнання та наук про мозок. До слова, це філія Ради медичних досліджень Великобританії, яка базується в Кембриджі. У 1993 році нашого земляка обрали членом Королівського товариства, а через три роки його обрали іноземним почесним членом Американської академії мистецтв і наук.
Алан Девід Беддлі має чимало нагород: нагорода за життєві досягнення від Британського психологічного товариства, премія за значний прогрес у психологічній науці від Міжнародного союзу психологічної науки. Також професор був одним із засновників Європейського товариства когнітивної психології.
Цікаві факти про пам’ять людини
Професор психології Алан Беддлі багато часу та зусиль приділив дослідженню пам’яті людини. Саме тому ми вирішили поділитися з вами цікавими фактами про людську пам’ять:
- Наш мозок унікальний і вчені дійшли висновку, що він здатний зберігати велику кількість інформації. Якщо писати простими словами, то у нашій голові 400 айфонів на 256 ГБ. І кожного дня мозок поповнює свої сховища новою інформацією.
- Чи пам’ятаєте ви своє дитинство чітко та ясно? Напевно більшість наших читачів забувають деталі чи навіть факти з дитинства. Проте насправді забувати ми починаємо ще в дитинстві. До прикладу, у 5-7 років ми пам’ятаємо 60% інформації, а в 8-9 років лише 40%.
- Двері допомагають забувати. Річ у тім, що прохід крізь двері наш мозок сприймає як закінчення якоїсь події. І якщо ви вийдете з кімнати, то ймовірність забути щось значно вища. Крім того, вчені стверджують, що достатньо уявити двері й ви згадаєте менше ніж могли.
- Людина погано запам’ятовує звуки. Візуальна пам’ять краще розвинута, а ось звуки пам’ятаємо не так чітко.
- Пам’ять на обличчя починає погіршуватися після 30 років. А ось імена люди забувають вже у віці 20+.
- Закритими очима згадується краще. Якщо вам потрібно щось пригадати, то краще закрити очі. Таким чином ви блокуєте візуальний шум і ваша свідомість намагається пригадати потрібну інформацію.
- Брехня краще запам’ятовується ніж правда. Ось чому досвідчені брехуни такі вправні.
- Медитація покращує пам’ять. Це довели студенти одного вишу, які чотири рази на тиждень медитували. У результаті запам’ятовувати вони стали краще ніж до цього.
- Шульги мають кращу пам’ять. Це доведений факт, адже у них більш розвинене мозолисте тіло, що сполучає півкулі мозку. До речі, тих хто пише лівою рукою на планеті всього 10%.
- Хороше ми пам’ятаємо краще. Що стосується поганих подій, то пам’ять це намагається витіснити зі свого сховища.Таким чином хорошого у нашій пам’яті більше.
Ось такий пізнавальний матеріал у нас вийшов. Сподіваємося, вам було цікаво і ви дізналися багато інформації про цікаву особистість з міста.